Укладання бруківки

Укладання бруківки

Одним із найголовнішим процесом в створенні екстер’єру навколо Вашого простору – це укладання бруківки.

Перед укладанням бруківки потрібно скласти чітке уявлення про місце та мету укладання плитки. Важливо чітко дотримуватись правил технологічних вимог на кожному етапі укладання тротуарної плитки та умов її експлуатації, адже від цього залежить естетичний і довговічний вигляд вашої території.

Етап 1. Підготовка проекту.
Потрібно скласти план і схему укладання бруківки на території, відповідно до етапів:
– Визначити розміри ділянки;
– Визначити навантаження на поверхню ділянки;

– Створення дизайн-проекту укладання тротуарної плитки;
– Визначити умови поверхневого водовідведення (повздовжні та поперечні нахили) та необхідність застосування дренажних систем;
– Зробити підрахунки необхідної кількості тротуарної плитки, бордюрів та інших елементів;

Етап 2. Підготовка площі мощення.
Розмітивши територію згідно проекту, на місці укладання потрібно зняти верхній шар гумусу та родючого ґрунту. Нестабільний ґрунт необхідно додатково ущільнити та прокласти геотекстилем, ретельно очистити ґрунтове покриття від коренів дерев та залишків рослин. Також важливо забезпечити дренажну ґрунтову основу з необхідною проникністю стоків. За необхідності, збільшити шар ґрунтового насипу за рахунок підсипання щебенем крупної фракції.

Дуже важливо визначити рівень ґрунтових вод. Якщо рівень ґрунтових вод знаходиться вище рівня укладання тротуарного покриття, здійснити штучне зниження вод за рахунок проведення дренажних робіт.

Етап 3. Планування та розмітка ділянки.
Потрібно визначити межі ділянки та зробити розмітку для встановлення бордюрів за допомогою кілочків або металевих штифтів з позначенням рівня верхнього краю бруківки або бордюрів. Нахил поверхні проектується в залежності від каналізаційних комунікацій, проте рекомендується виконувати його в межах 1,5-2 ̊, що відповідає 1,5-2 см на метр довжини. Далі потрібно вирівняти ґрунтове покриття котловану використовуючи до 10 см шару крупнозернистого піску, та утрамбувати дно котловану за допомогою спеціальної вібромашини (віброплити).

Етап 4. Встановлення бордюрів і поребриків

монтаж бордюра


монтаж поребрика

Функція бордюрів і поребриків – це укріплення форми та контурів дорожнього покриття, своєрідна опалубка для замощення бруківкою, збереження його цілісності та декоративне оформлення. Для правильного встановлення бордюру необхідно виконати наступні кроки:

  • визначити межі ділянки та зробити розмітку для встановлення бордюрів;
  • викопати траншею, що за рівнем має бути нижче першого шару основи під бруківку, а по ширині на 20 см більше ніж товщина бордюру або поребрика;
  • дно траншеї утрамбувати і засипати шаром піску;
  • далі в траншеї робиться подушка із напівсухого бетону товщиною 10-20 см, її можна підсилити цементно-пісковою сумішю приблизно 3 см;
  • бордюр (поребрик) встановлюється безпосередньо в траншею, вирівнюється по висоті та виставляється під рівень, залишаючи проміжки між бетонними елементами близько 3 мм;
  • зафіксувати бордюр в правильному положенні потрібно засипавши його з обох сторін напівсухим бетоном;
  • приблизно за добу можна продовжувати процес укладання бруківки.

Етап 4. Влаштування несучого шару.
Для несучого шару можна застосовувати будь-який морозостійкий і дренажний матеріал, наприклад, дрібний гравій, щебінь фракції 5-70 мм. Товщина несучого шару для місць руху автотранспорту обов’язково визначається проектом і, залежно від класу дороги, може бути від 30 до 90 см. Основу потрібно ущільнити на 20% від початкової товщини для забезпечення належної витривалості та міцності при експлуатації. А для верхнього шару основи потрібно використовувати матеріал фракції проміжного значення між зернистістю підстильного та несучого шарів, щоб запобігти змішуванню цих двох шарів в процесі експлуатації.

Етап 5. Влаштування підстильного шару.
Для підстильного шару придатний пісок, дрібний щебінь, гравій фр. 0-5 мм. Потрібно мати на увазі, що товщина підстильного шару в ущільненому стані має бути від 3 до 5 см. В особливих випадках, наприклад, мостіння зупинки автобусів, в’їздів і т.п., можливе додавання до підстильного шару в’яжучого матеріалу – цементу або гашеного вапна (у співвідношенні від 1:7 до 1:8). Для покриттів, що надалі не будуть піддаватися впливу погодних умов (під накриттям, всередині приміщень), для підстильного шару рекомендується застосовувати цементно-піщаний розчин, зволожений перед укладанням.

Етап 6. Укладання бруківки.
Тротуарна плитка укладається починаючи від уже покладеної поверхні або зафіксованого бордюра рівномірними рядами згідно з профілем укладання. Напрямок руху влаштування повинен йти від країв території до центру. Контролюйте укладання кожного ряду за допомогою шнура або нитки, для забезпечення рівномірного розподілу плитки на площі. Ширина швів – 3-5 мм, у випадку заповнення їх піском і 8 мм якщо вони фіксуються розчином або мастиками.

Укладання бруківки без швів не допускається, адже тоді неминучі відколи ребер бруківки під час експлуатації (унаслідок температурних і силових деформацій). Якщо ділянка призначена для руху транспортних засобів, плитку слід укладати під кутом до напрямку руху (це забезпечує рівномірний розподіл навантаження на кожний елемент, зменшує шум від коліс, запобігає зсуву бруківки вздовж швів). Бажано вкладати бруківку з декількох піддонів одночасно, адже в наслідок особливостей технології виробництва можуть виникати відхилення у тоні плитки в різних піддонах. Необхідно враховувати те, що частина тротуарної плитки буде використана для підрізки і передбачити запас. Бруківку не слід обрізати більше ніж на половину.

Етап 7. Заповнення швів.
Після укладання плитки необхідно заповнити шви (проміжки між бруківкою) для забезпечення еластичного розподілу навантаження між елементами. Для заповнення швів використовують сухий промитий пісок фракції 0-2 мм. Після затирання швів залишки піску видаляються з поверхні та проводиться ущільнення влаштованого покриття.

Етап 8. Ущільнення поверхні.
Поверхню влаштованого покриття рекомендується ущільнювати вручну гумовим молотком до стійкого стану. Допустимо для бруківки з фаскою використовувати ущільнення віброплитою вагою до 200 кг, силою удару не більше 20 кН та з обов’язковим амортизуючим резиновим покриттям на підошві приладу товщиною не менше 1 см. Ущільнення ділянки виконують рівномірно від країв до центру до моменту досягнення планового рівня поверхні та стабільності бетонних елементів. Після проведеної операції можливе повторне заповнення швів та оголених ділянок.

Основа під бруківку

Для пішохідного руху:

  • товщина елементу брукування – 45мм;
  • монтажний шар підсипки – 30-50мм;
  • шар щебню фракції 5-20мм – 100-150мм;
  • стабілізований грунт згідно з проектом.

Для руху легкових автомобілів:

  • товщина елементу брукування – 60мм;
  • монтажний шар підсипки – 30-50мм;
  • шар щебню фракції 5-20мм – 50мм;
  • шар щебню фракції 20-40мм –150мм;
  • стабілізований грунт згідно з проектом.

Для руху вантажних автомобілів:

  • товщина елементу брукування – 80мм;
  • монтажний шар підсипки – 30-50мм;
  • шар щебню фракції 5-20мм –100-150мм;
  • шар щебню фракції 20-40мм –400мм;
  • стабілізований грунт згідно з проектом.